14 грудня – “День ліквідатора аварії на ЧАЕС”

14 Грудня 2016

0014 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібно цей день, якщо є 26 квітня – Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, і чому саме 14 грудня вибрано для вшановування учасників ліквідації.
Справа в тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.
У 1994 р. громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, у якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату. Було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.
Державного статусу Дню ліквідатора надано Указом Президента N 945/2006 10 листопада 2006 року.

Відповідно Указу президента №702/2015, 2016 рік оголошено в Україні Роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи. В рамках проведення заходів увіковічнення пам’яті, 22, 23, 24 травня 2016 року за програмою WWFF відбулася радіоекспедиція в Чорнобильську зону відчуження, проведена членами Макарівського радіоклубу “Ефір” UR4UC (Валерій) і US5UCC (Леонід) і приурочена до 30-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС.
22, 23 травня робота велась з “Зони відчуження” – URFF-0144 за програмою WWFF. URDA- KO-26. Робота велась позивними: EM70UFF, UR4UC / p, US5UCC / p.Було проведено 378 QSO з 34 країнами (CW, SSB, DIGI) на 40, 30, 20м.
24 травня работа велася з “Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника” – URFF-0150 за програмою WWFF. URDA- KO-16 (до 12:00 UTC) + KO-25 (після 14:00 UTC). Було проведено 305 QSO з 33 країнами (CW, SSB, DIGI) на 40, 30, 20м.
Всього проведено 683 зв’язку з 35 країнами світу. Всі QSO завантажені в Е-log програми WWFF. Надзвичайно вдячні Всім, хто нас викликав, хто давав інформацію в кластер!
Всім 73 & 44! До нових зустрічей в ефірі!

Вашій увазі пропонується щоденний звіт радіоекспедиції.

22 травня о 09:00 я (UR4UC) і Леонід (US5UCC) виїхали з Макарова до Чорнобиля. Автомобіль був завантажений апаратурою, антенами, особистими речами по максимуму.
Їхали мовчки. Кожен думав про своє – я згадував дні та події 30-річної давності, коли брав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Леонід, судячи з питань, думав про майбутнє знайомство з Чорнобилем, ЧАЕС, містом Прип’ять. У планах нашої експедиції було не тільки робота в ефірі, а й поїздки-екскурсії на ЧАЕС і в місто-привид Прип’ять. Це все стало можливим завдяки нашим друзям Олександру і Володимиру (UT3UW), які в той час працювали на вахті в Чорнобилі. Вони оформили всі необхідні документи і Олександр отримав для нас перепустку в Чорнобиль, на ЧАЕС та в місто Прип’ять.
11:30. Ми приїхали на КПП “Дитятки”. Одночасно під’їхав Олександр з необхідними документами і пропусками. Пройшли необхідну процедуру оформленняна КПП, перевірку апаратури і вмісту в автомобілі на відповідність переліку в документах. Все в порядку. І тут черговий КПП побачив за заднім склом автомобіля вудку. Вудка була вилучена, як заборонена до ввезення в зону (ловля риби в зоні відчуження заборонена). Шлагбаум відкрили. Ми знову в дорозі.


Дорога вела нас до Чорнобиля. Уздовж дороги зустрічалися інформаційні плакати із зазначенням назви села, кількості жителів, коли і куди це село було евакуйовано. Це все, що залишилося від сіл. А я пам’ятаю, проїжджаючи їх в 1986, уздовж дороги стояли красиві, добротні хати, оточені садами.


Місто Чорнобиль зустрів нас таким же плакатом. Але на відміну від сіл місто живе.
При в’їзді пам’ятний знак – “ЧОРНОБИЛЬ”.Все, як і 30 років тому, з обов’язковою атрибутикою радянської символіки – “Серп і молот”, поруч траурний вінок “Тим, хто віддав свої життя заради життя “. Саме місто зустріло нас дивовижною чистотою, зеленню і квітами уздовж доріг і на клумбах, пішохідними , “зебрами” на дорозі. А ось людей і автомобілів ми майже не бачили. А ще нас зустрів майже в центрі міста двометровий пам’ятник Леніну. Наче й не було цих 30 років після аварії, і наче й не було всіх тих змін у житті нашого суспільства. На одному з будинків електронне табло показувало рівень радіації в різних районах зони відчуження. У самому Чорнобилі рівень радіації був у межах допустимої норми – 16 Мкр / год. Особливою аурою, красою і вибагливістю нас зустрів Свято-Іллінський храм. У храмі в цей час проходило вінчання, як би стверджуючи – Життя триває!


Прибувши на місце нашої дислокації, ми відразу взялися за організацію нашого робочогомісця – підключили апаратуру, встановили антену Inv.V на 7, 10, 14 Мгц. І ось я в ефірі позивним UR4UC / p. C перших же хвилин звали активно. Темп роботи був високим. За перші 2 години було проведено 137 зв’язків. Дізнавшись, що ми вже в ефірі, до нас прийшов Володимир (UT3UW). Я поступився йому місце у трансивера. Володя працював SSB позивним EM70UFF. Темп в роботі не знижувався. Володя вміло “розгрібав завали”. Потім вахту прийняв Леонід (US5UCC / p). Леонід працював в PSK. Він і закінчив роботу сьогоднішнього дня. Було вже далеко за північ. У підсумку – було проведено 378 зв’язку з 34 країнами за перший день нашої роботи.


23.05.2016 року. Сьогодні у нас поїздка на ЧАЕС і в Прип’ять.


Приїхавши на ЧАЕС, ми відвідали меморіал пам’яті “Життя заради життя”.
Низький уклін Всім, хто віддав життя в боротьбі з мирним атомом під час аварії на ЧАЕС і вічна пам’ять!
Проїхавши по території ЧАЕС, можна було зробити помилковий висновок, що нічого і не було в тому далекому 1986-му, якби не пам’ять про ті страшні події 1986 року.
Навколо була спокійна робоча обстановка. Все чисто і впорядковано. Ось тільки велетенська конструкція нового саркофагу нагадує про приховану небезпеку, яку таїть в собі зруйнований 4-й енергоблок. І, звичайно-ж, підвищений рівень (де більше, а де менше) радіації.


У місто-привид Прип’ять в’їхали через невеликий КПП. І відразу відчули всю трагедію страшних подій в 1986-му, яку довелося пережити жителям багатотисячного міста. Колись місто-красень був напівзруйнованим, покинутим. Готель, кафе і ресторан, житлові будинки – все, як і все місто, було мертвим. Пройшли на пристань “Прип’ять”, яка колись зустрічала та проводжала “Ракети” з багатьох міст України та Білорусі. Всі ті ж красоти річки Прип’ять, тільки милуватися ними нікому. Високий рівень радіації змусив нас виїхати не тільки з пристані, але і з міста. Прощай місто-привид Прип’ять!


Зворотня дорога до Чорнобиля була з обов’язковими зупинками (на КПП), і не обов’язковими – на мосту через Прип’ять і біля Чорнобильської пожежної частини.Ми не змогли проїхати повз пам’ятник першим пожежникам, хто розпочав нерівну сутичку з невидимим, але смертельним ворогом. Низький уклін і вічна Вам пам’ять!


Екскурсія завершена. Ми знову в ефірі. Працювали, змінюючи один одного до півночі.
24.05.2016 року. Встали на світанку. Швидко зібрали апаратуру, зняли антену, поснідали. Попрощавшись з друзями і подякувавши їм за гостинність, поїхали з Чорнобиля. У нас була запланована робота в ефірі з Чорнобильського біосферного заповідника. Вирішено було працювати в 2 етапи. Перший – з Іванківського району, другий – з Поліського. Переїхавши річку Уж, зупинилися в лісі, недалеко від дороги. Розгорнули два робочих місця. Працювали на різних діапазонах, що б не заважати один одному. Але через дві години довелося згортати робочі місця в терміновому порядку – починався дощ з грозою.Вирішено було їхати в Поліський район, який сильно постраждав від аварії на ЧАЕС, і який входить в зону заповідника.


В’їхавши в Поліський район, зупинилися біля с.Бобер, вірніше, у того, що від нього залишилося. Це село було виселено в числі перших в 1986 році. В даний час територія села входить в зону Чорнобильської пущі. Через обмежену для роботи часу, організували два робочих місця. Працювали в ефірі до 21 години. Як тільки почало сутеніти ми в терміновому порядку зібрали робочі місця. Апаратура завантажена в автомобіль. І ми рушаємо в зворотній шлях – в Макарів.


Прощай багатостраждальна Чорнобильська земля! А можливо – до нової зустрічі!
Всі радіоаматори, які провели в цей час двохсторонні зв’язки з радіостанціями EM70UFF,UR4UC,US5UCC – можуть автоматично отримати диплом за адресою http://urff.in.ua/awards/
73 & 44!
UR4UC Валерій

Автор: us5ucc Категория: Звіти Експедицій |

|
Translate »